Поняття "буття" — вихідне в систематичному філософствуванні. Bono належить до числа найширших і виражає все те, що реально існує: предмети, речі, властивості, зв'язки об'єктів, численні вияви свідомості людини і суспільства, чуття, розуму. У ньому фіксується також складний і комплексний зміст самого існування, причому не лише його факт, а й сенс.
Проблема буття виникла в епоху античності як своєрідна відповідь на її нові потреби. То був історичний час, коли люди почали втрачати віру в богів Олімпу, а міфологію розглядати як вимисел. Наслідком цих змін стало поширення настроїв сумніву і навіть відчаю в суспільній свідомості з приводу стабільності та надійності світу. Виникла тупикова ситуація, вихід з якої запропонувала філософія в особі давньогрецького мислителя Парменіда. Буття, на його думку, — гарант надійності і незнищенності світу та раз і назавжди "заведеного порядку" в ньому. Це — абсолютна думка. Вона єдина, не поділяється всередині себе на суб'єкт і об'єкт, нерухома і немінлива, вічна в часі, позбавлена чуттєвості. Все у світі змінюється. Не змінюється лише буття, тобто абсолютна думка. Тому день завжди змінюватиме ніч, сонце раптово не погасне і люди не зникнуть.
