ГНОСЕОЛОГІЯ І МЕТОДОЛОГІЯ

Істина прихована на дні глибокої безодні.

Демокріт

6.1. Пізнавальний процес, його сутність і зміст.

6.2. Діалектичний шлях пізнання.

6.3. Методи, методологія та логіка наукового пізнання.

6.4. Творчість у пізнанні та діяльності і наукове передбачення.

Ключові поняття. Гносеологія. Пізнання. Чуттєве пізнання. Логічне пізнання. Відчуття. Сприйняття. Уявлення. Діалектичний стиль мислення. Поняття. Судження. Умовиводи. Істина. Метод. Методологія. Методика. Діалектика

Короткий зміст розділу. Поряд з онтологією система філософського знання включає ще і гносеологію, або епістемологію (грец. знання і слово, теорія пізнання), та методологію.

Гносеологія — це вчення про можливість пізнання людиною предметів і явищ дійсності, їх властивостей, зв'язків і відношень, про джерела, шляхи, методи, форми і закономірності пізнавального процесу. У науковій філософії вона виходить з визнання тієї принципової обставини, що пізнання є відображенням об'єктивної реальності, яка існує поза і незалежно від свідомості; що суб'єкт, який пізнає, — це соціально-природна істота, включена в об'єктивну реальність; що пізнання здійснюється за допомогою мозку — високоорганізованої матеріальної системи, — і передбачає вплив зовнішніх об'єктів на органи чуття людини; що процес пізнання є відображенням особливого типу, і для його пояснення необхідно використовувати весь арсенал діалектичних методологічних засобів. Гносеологія — філософська дисципліна, яка аналізує всезагальні основи пізнавального процесу, розглядає його результати як реальне та істинне знання.