Структуру свідомості можна розглядати в кількох аспектах.
1. Свідомість поділяється на індивідуальну і суспільну, які виникають як відображення різних типів буття. їх співвідношення, а також структура суспільної свідомості розглядатимуться в окремій темі.
2. Свідомість, з гносеологічної точки зору, можна поділити на форми відображення. Через них відбувається відображення дійсності людиною.
Форми чуттєвого відображення і пізнання світу:
- відчуття;
- сприйняття;
- уявлення.
Ці форми відображення значною мірою є формами індивідуального чуттєвого відображення (їх визначення див. у словниках).
Формами відображення, що належать до абстрактного мислення і за допомогою яких здійснюється раціональне пізнання, є:
- поняття;
- судження;
- висновок.
Вони значною мірою соціалізовані. Ці форми - продукт суспільного розвитку, трудової діяльності та спілкування людей, нагромадження матеріального й духовного досвіду багатьох поколінь. Вони дають змогу отримувати об'єктивне знання, що розвивається за законами, які не зводяться до процесу індивідуального пізнання (визначення поняття, судження, висновку див. у словниках).
3. Рівні пізнання (структура свідомості у вузькому розумінні). Як правило, у цьому разі виділяють такі:
- Підсвідомість. Вона накопичує і зберігає всю отриману інформацію.
- Усвідомлення. У ньому обробляється вся отримана інформація, осмислюються і фіксуються певні ідеї, цінності і т. д.
- Надсвідомість. Це синтез підсвідомості й усвідомлення. Вона здійснює
процес творчості, відкриття, виявлення, показує свідомості виразну ідею, думку після інтенсивної праці над вирішенням якоїсь проблеми. До цього рівня свідомості відносять інтуїцію.
- Самосвідомість. У ній відбувається аналіз, обробка змісту свідомості та
процесу мислення. За її допомогою здійснюється цілеспрямований контроль за діяльністю свідомості.
4. З точки зору структури людської діяльності, у свідомості можна виокремити такі сфери:
- Когнітивна (пізнання). У свідомості на різних гносеологічних рівнях з
властивими їм формами отримуються і накопичуються знання про дійсність і сам об'єкт пізнання з метою створення точної копії діяльності, отримання істинного знання.
- Ціннісноорієнтаційна або мотиваційна. Це сфера цінностей, ідеалів,
інтересів, які визначають життєдіяльність людини, її ставлення до світу, самої себе. Цей зміст свідомості має емоційне забарвлення і створює не точну, тобто об'єктивну копію, а суб'єктивно забарвлену інформацію, тобто оціночне знання.
- Нормативна. Це сукупність норм, правил, які мають регулювати
поведінку людей, їхню виробничу, соціально-політичну, моральну та іншу діяльність.
Сутність і структура суспільної свідомості розглядатимуться у темі "Духовне життя суспільства".
Немає коментарів:
Дописати коментар